Вище ми вже казали, що, за Толочком молодшим, на півночі скандинави нібито утворили так звану північну (річково-озерну, фактично від Ладоги до Булгура) гілку Волжського торгового шляху, яку Толочко прирівняв до «торгової компанії». Проте, всупереч «теорії» Толочка молодшого ця «торгова компанія» не перетворилася на державу. Правда полягає у тому, що потоки дирхемів на Захід та потоки хутра на Схід і не могли призвести к таким наслідкам: торгівля сприяла тимчасовому збагаченню її очільників та місцевих вождів, але не закладала економічні підвалини державності.

Зокрема, у підсумковій частині розділу 10 «Странствующий княжеский род» вказаного опусу, ми читаємо (мовою оригіналу) наступне: «Итак, княжеский род обретает новую родину, дает ей имя, а из двух славянских народов  пригласивших на княжение словен и владеющих землей полян  создает себе новый народ, отныне именующийся русью» (Толочко, 2015, стр. 98). Насправді, вказаний опус становить собою безперервний потік подібних норманізмів та абусурдизмів, проте процитований текст є, безумовно, квінтесенцією норманізмів та абсурдизмів  у виконанні Толочка молодшого, фальсифікатора історії, але не історика.

Напроти, в московській кліоклептократичній традиції історія Київської Русі у термінах імперського розвитку розглядалася досить спорадично і ще за часів Радянського Союзу  мова йде, зокрема, про відоме дослідження Насонова А.Н. під назвою «Русская земля» и образование территории древнерусского государства», яке було видано у 1951 році і перевидано у 2002 році. Наразі той факт, що Київська Русь була імперією, московськими параісториками старанно замовчується (поряд із крадіжками історії чужих народів і держав). Це пов’язано з тим, що в силу своїх відверто маніфестованих імперських амбіцій московити не можуть змиритися з тим, що першою імперією, яка з’явилася на теренах Східної Європи, була саме Київська Русь, і що ця імперія виникла приблизно за 400 років до появи Московії  визначивши на століття усю подальшу геополітичну історію Східної Європи.